Ця пісня стала символом українського опору та боротьби. Вона задала тон до потужного протистояння усім ворогам. А найголовніше — мотивацією до боротьби та визволення.
Історія пісні «Червона калина» — це відголосок життя України. Це саме той проміжний місток між давниною та сучасністю, символ життя та відваги. Слова, які просто запам'ятовуються у серці та душі, а посил надає особливої сили.
Команда September підготувала добірку цікавих фактів про пісню, які точно вас вразять:
Впевнені, що кожен із вас досить добре знає кожен рядочок із тексту. І це недивно адже історія цієї пісні налічує понад 100 років. Як пишуть різноманітні джерела, то у своїй найвідомішій формі пісня «Червона калина» — гімн Січових стрільців. Тих самих безстрашних хлопців, які обороняли терени української землі.
За однією з версій перший варіант пісні написав 1914 року поет, директор та режисер Українського театру "Руська бесіда" Степан Чарнецький. Текст "Ой, у лузі червона калина" був спеціально створений для постановки п'єси "Сонце Руїни" Василя Пачовського. У ній розповідалася історія одного з найтрагічніших для українців періодів — друга половина XVII століття. Згідно із однією з версій, у фіналі п'єси повинна була звучати пісня "Чи я в лузі не калина була". Проте, режисер вирішив використати більш оптимістичну пісню "Розлилися круті бережки".
Сам же Степан Чарнецький продовжував працювати над піснею, поки 1914 року у Стрию її не почув галицький військовий Григорій Трух. Новий варіант "Ой, у лузі червона калина" був створений після того, як Трух додав до нього кілька куплетів. Пісня одразу стала дуже знаменитою.
Існують факти, що давній наспів записали і опублікували ще у 1875 році відомі збирачі української спадщини та діячі українського національного руху Володимир Антонович та Михайло Драгоманов. Хоча, це поки залишається загадкою.
Тим часом пісня потрапила за океан. Там у 1925 році перший її запис здійснив український співак з нью-йоркської "Метрополітен Опера" Михайло Зозуляк, той самий, який дев'ять років перед тим записав гімн "Ще не вмерла Україна". Та вже 1944-му "Червона калина" вдруге з'явилася на платівці в США, в аранжуванні Олександра Кошиця, того самого, який зробив знаменитим у світі українського "Щедрика".
І справжнє повернення пісні в Україну відбувається наприкінці 1980-х, коли вона починає відкрито звучати на концертних майданчиках, стадіонах та протестних мітингах. Цікаво, що саме тоді з'явилася ще одна версія із словами:
"Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш добрий рід."
Авторкою цих рядків була відома діячка дисидентського руху 1960-1980-х років Надія Світлична.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: writer@september.is. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.
Вам також може бути цікаво: