У її дитинстві не було телевізора, щоб дивитися фільми, тому вона створила життя, що перетворилося на кінострічку.
Елізабет Гілберт - яскрава американська письменниця, чиє ім'я відоме всім шанувальникам сучасної літератури. Її книги повняться глибоким змістом, однак, завжди залишаються простими і зрозумілими для читачів. Напевно, тому твори нашої сьогоднішньої героїні завжди стають справжніми бестселерами.
Її ім’я було нашумівшим повсюди, а в книгарнях виділені окремі полиці та стенди. Хто ж вона? Для більшості знайомство з Елізабет відбулося через три слова. Їсти. Молитися. Кохати.
Спражня книга-сповідь у якій ми дізнаємося не просто про життя головної героїні, а про реальну історію авторки книги. Про Ліз, що почала знайомитися із собою у дорослому віці.
Три слова, що дарують надію, три зміни середовища, три країни. Історія про відвертість, розуміння того, що можна змінити життя навіть після найбільших криз. Ліз 32, вона одружена, має успішну кар'єру, заміський будинок, але водночас абсолютно нещаслива у шлюбі. Годинами вона лежить ридаючи у ванній на холодному кахлі. Жінка втрачає головне: сенс та смак до життя. Ліз наважується на розлучення, але навіть це не приносить полегшення.
«…шлюб – це операція, під час якої людей зшивають разом, а розлучення – це як ампутація, і для того, щоб усе загоїлося, потрібно багато часу»
Кожен знайшов щось своє у цій історії. Комусь сподобалася частина про Італію, де Гілберт настільки яскраво все розповідає, що хочеться просто взяти та зібратися туди. Хтось закохався у Індію: молитви та медитації, внутрішній ріст особистості та духовний розвиток. А ще хтось обожнює частину про Індонезію, де на неї чекає кохання, шалене і пристрасне, неначе вперше.
Чотириста шістнадцять сторінок, за які ви починаєтеся закохуватися у авторку і ніби стаєте з нею давніми подругами.
Після прочитання першої книги, з’являється жага, пристрасть та бажання присвятити увесь вільний час читанню. Роман, театр, Нью-Йорк 1940х, нічні гулянки та вільне кохання. Опис захоплює та стає ніби ідеальним для теплих вечорів та прохолодних ранків. Читачі просто в захваті від цієї історії, адже вона вийшла дуже справжньою. Книга, що ніби на перший погляд відрізняється від “Їсти, молитися, кохати.”, але є те, що їх об’єднує – бажання жити як хочеться та свобода у всьому. Це не автобіографія чи мемуари, це художній твір, головна героїня якого наче зліплена з усього, до чого так прагнула Гілберт у своєму житті.
«Вчись ставитися до життя простіше, пташко. Світ постійно змінюється. Хтось щось тобі обіцяє, а потім порушує обіцянку. Шлюб здається міцним, а потім люди розлучаються. Якщо всім перейматися, станеш дурною і нещасною – що в цьому доброго?» - із книги “Місто дівчат”
Сюжет - простий як п'ять пальців, але від цього не менш захопливий. Ви ніби дивитеся серіал, уявляючи собі Нью-Йорк у 1940-х роках - з його людьми, одягом, зачісками. Історія чуттєва, пристрасна, про жінок і для жінок.
Після двох прочитаних книг з’являється закоханість у стиль писання авторки і готовність сказати “я згодна” на усі наступні книги, які трапляться на очі в книгарні.
“Доля втрутилася і вимагала від мене вийти заміж удруге, а з досвіду я вже знала, що втручання долі часто є запрошенням подивитися у вічі своїм найбільшим страхам чи навіть подолати їх. Не треба бути генієм, щоб зрозуміти: коли обставини підштовхують тебе зробити саме те, чого ти все життя боялася чи не зносила, то це, щонайменше, цікава можливість для особистого розвитку.” - із книги "Я згодна"
У романі, що став продовженням історії, розпочатої в "Їсти, молитися, кохати", Ґілберт із гумором "шукає для себе відповіді на одвічні питання про стосунки, намагаючись змиритися зі складним інститутом шлюбу". Висновки, яких вона дійде, доволі неочікувані і не такі романтичні, як може здаватися з назви.
Це історія, яку ви проживаєте з жінкою на ім'я Алма Віттекер - особистість з гострим допитливим розумом та невгасимою цікавістю до навколишнього світу.
Алмине життя — це пристрасна і захоплива мандрівка людського розуму, спроба пояснити суть усього на світі і досліджувати його попри невтоленні бажання та розбите серце. Чи вдасться їй стати визнаним ботаніком поряд із відомими науковцями-чоловіками? Адже Алма Віттекер мала всі шанси затьмарити самого творця еволюційної теорії Чарльза Дарвіна. Куди заведе її спрага до нового? І чи зможе Алма хоч на крок наблизитися до істинного знання про природу всіх речей?
“Природа всіх речей” – це натуральна ода людському розуму, готовому знищувати перешкоди, та лише тоді, коли на те стає сміливості.
Екранізація
У більшості знайомство з історією Елізабет Гілберт відбувається завдяки вже згаданим трьом словам. Але не для усіх “Їсти, молитися, кохати”- це книга. Для когось - це фільм, романтична мелодрама з Джулією Робертс у головній ролі, режисером якого виступив Бред Пітт.
Чотириста шістнадцять сторінок, які екранізовані у сто тридцять три хвилини фільму. Це та ж сама історія про важливість чути себе, відчуття життя, боротьбу зі страхами та пізнання себе й світу. А ще подорожі, їжа та романтично-драматичні стосунки.
«Вчіться обирати свої думки, як обираєте щодня одяг в шафі...»
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: writer@september.is. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.